Притча «ПРО ВОВКІВ»

  У лісі жила зграя вовків. ЇЇ ватажок був дуже старий. Одного разу, коли  зграї треба було виходити на полювання, старий ватажок сказав, що не може її очолити. Зі зграї вийшов молодий, міцний звір, підійшов до старого ватажка і попросив, щоб той дозволив йому вести зграю на полювання. Старий вовк погодився, і звіри відправилися на пошуки їжі.

  Через добу вовча зграя повернулася з полювання зі здобиччю . Молодий вовк розповів ватажкові, що вони напали на сімох мисливців і  без зусиль одержали над ними перемогу.

  Прийшов час зграї знову йти на полювання. І знову повів її  молодий вовк. Зграї довго не було. І ось старий ватажок побачив, як повертається самотній, ледве живий молодий вовк. Він розповів, як вовча зграя напала на трьох мисливців, і що  живим залишився тільки він один.

  Старий вовк здивовано зауважив: «Але ж у перше полювання зграя з легкістю взяла верх над сімома озброєними мисливцями, і всі звірі повернулися цілими і зі здобиччю!» На це молодий вовк відповів: «Тоді було просто сім мисливців, а цього разу були три  найкращих друга».

  Рефлексія: чому вчить на ця притча?