вівторок, 10 травня 2022 р.

                                                 

Підтримка дітей під час війни: яких помилок уникнути?

Тему війни під час навчання обходити неможливо. До того ж — категорично не варто цього робити. Адже тепер це частина нашого життя. Саме тому варто знати, що можна і не можна розповідати дітям про війну. А ще — у чому полягає мистецтво підтримки і як уникнути помилок.

РОЗМОВА ПРО ВІЙНУ: ЩО ВАРТО І НЕ ВАРТО КАЗАТИ?

Уникати тему війни на уроках абсолютно не варто. Це частина нашої реальності. На якому б етапі зараз ви не були у шкільній програмі — це має стати складовою ваших уроків. Отож, якими саме принципами керуватися?
  • Пояснюйте згідно з віком. Давайте прямі та чіткі відповіді на запитання, не «прикрашайте» їх. Наприклад, що ми будемо робити із тисячами ворожих танків на нашій території? Відповідь: наші захисників знищать їх ось такою зброєю. На гарбуз вони не перетворяться.
  • Говоріть правду. Якщо ми щось не кажемо дітям — вони обов’язково це дофантазують. Зберігайте позитивну риторику (Ми переможемо!), але не обіцяйте, якщо не впевнені (але будуть втрати і певні труднощі).
  • Вчіться правильно підтримувати. Прийміть негативні емоції дитини і вчіться з ними працювати. Розповідайте про базові потреби людини, і чому ніхто не має їх порушувати.

ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДТРИМАТИ УЧНІВ?

Для цього варто виокремити, як виглядає підтримка. Підтримка — це фрази: «Я тебе чую/розумію/приймаю», «Я визнаю твої почуття/складну ситуацію», «Я готова бути з тобою поруч».
Не є підтримкою заперечення почуттів: «Все не так погано! І взагалі ти в безпеці!».
Щоб створити якісне безпечне середовище для дітей, скористайтеся цими ефективними кроками:
  • Допоможіть дитині прожити почуття, не знецінюйте їх. Проявляйте співчуття. Дайте дитині право на її почуття та емоції, підкажіть, що чуєте її. У цьому допоможуть такі слова: «Я повністю розділяю твої емоції/співчуваю/розумію твій біль» або «Мені дуже шкода, що це сталося».
  • Менше логіки — більше емпатії. Для проживання емоцій необхідний час, тому не треба радити дитині одразу шукати вище благо у стресовій ситуації. На цьому етапі не варто радити вчитись ставитися до всього спокійно і випромінювати світло та любов.
  • Не використовуйте заклик до сили. Для дитячої психіки слова «тримайся» та «зберись» можуть дати зворотний ефект.
  • Не підсилюйте проблему. Уникайте фраз «Який жах!» або «Боже, а якими будуть наслідки!»
  • Запитайте, ЯК ви можете допомогти. Якщо ви до кінця не впевнені, яку лінію поведінки обрати, то запитайте: «Як я можу тебе підтримати?» та «Що я можу для тебе зробити?». Це прості, але ефективні фрази.
  • Цікавтеся першими. Навіть якщо дитина не говорить про свої переживання, то варто запитати про її почуття.
  • Не бійтеся повторюватися. Ці кроки можна повторювати неодноразово і утворити чарівне коло. Слухайте, співчувайте, не заперечуйте, повторюйте та переказуйте.


Немає коментарів:

Дописати коментар