Казкотерапія–це спосіб об’єктивізації проблемних ситуацій, іншими словами, це створення особливої казкової атмосфери, яка робить мрію дійсністю, огортає все навколо передчуттям дива, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своїми страхами і вийти з неї переможцем, а головне – надає малюку почуття вневненості і захищеності.
В казках відображаються усі аспекти
людського життя: проектуються моделі стосунків, визначаються цінності та
ідеали, що сприяє формуванню духовно здорової, компетентної особистості. А
обов’язковий «щасливий кінець» стає основним засобом цього виду арт-терапії, що
допомагає дітям позбутися страхів і комплексів.
Саме
тому казкотерапія є одним з найефективніших психологічних методів у роботі з
дітьми.
Переваги казкотерапії
Терапевтична казка відрізняється
відзвичайної тим, що вона складена спеціально з урахуванням особливостей
конкретної дитини. Її персонажі переживають ті ж емоції, борються з тими ж
страхами, комплексами, що й малюк.
Дитина порівнює себе з персонажем , аналізує
його поведінку (таким чином вдаючись і до самоаналізу) і на його прикладі
вчиться долати труднощі різного характеру у реальному житті.
Казка розвичає
уяву дитини, розширює її світогляд.
Слухаючи і аналізуючи казки в дитинстві,
людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій, що за необхідності може
бути активізований.
Терапевтична казка створює особливий з’язок
між дитиною і дорослим, що грунтується на довірі та впевненості.
У процесі казкотерапії негативні персонажі
(що є втіленням дитячих страхів та комплексів) перетворюються на позитивні.
Як працювати з
казкою
Малювання за
мотивами казки. Кожна дитина обирає і малює фрагмент казки, який хоче
зобразити, героя, який найбільше сподобався.
Обговорення поведінки і мотивій дій персонажа
з дітьми, виявлення страхів у дитини.
Програвання
епізодів казки. Між дітьми розподіляють ролі (персонажів-звірят і
персонажів-страхів) з урахуванням емоційного стану дітей та попередніх
малюнків. Якщо дитина боїться і відмовляється, примушувати не потрібно, хай
буде гладачем.
Використання казки як притчі. У цьому
випадку казка має стати моделлю поведінки.
Закріплення
ефекту казки відбувається тоді, коли батьки розпитують дітей, яку казку чули,
хто з персонажів сподобався і чому.
Як
створити терапевтичну казку
1. Обираємо
героя, близького дитині за статтю, віком, характером.
2. Описуємо
життя героя у казковій так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм життям.
3. Вводимо героя
в проблемну ситуацію, відповідну до реальної, яку переживає дитина.
4. Пошук героєм
шляхів розв’язання проблеми супроводжуємо коментарями, показом ситуації з
різних точок зору. Можна ввести помічника – мудрого наставника.
5. Робимо
висновок, долучаючи до цього дитину.
Примітка.
Створюючи психокорекційні казки, важливо знати приховані причини певної
поведінки, страхів та комплексів дитини.
Тож,
творіть, фантазуйте разом з дітьми, світ казки чекає на вас!
Немає коментарів:
Дописати коментар